Ви є тут

В Малині вирішили закрити логопедичні групи в садочках. Громада проти

Соціальні мережі рясніють повідомленнями про те, що від початку наступного навчального року в дитячих садочках Малина планують закрити всі логопедичні групи, створивши при відділі освіти виконкому міськради логопедичний пункт.
Лист з протестом проти реорганізації за підписом 23 батьків, діти котрих відвідують логопедичну групу в ДНЗ № 8 «Ялинка», було скеровано Малинському міському голові Олексію Шостаку та начальнику відділу освіти виконкому міської ради Миколі Шеренку. Ось про що в ньому йдеться: «Середню логопедичну групу нашого садочка відвідують діти з тяжкими мовленнєвими та психологічними порушеннями, зокрема діти з інвалідністю. Саме в умовах роботи логопедичної групи вони отримують комплексну кваліфіковану допомогу від спеціалістів. Завдяки постійним заняттям із вчителем-логопедом та вихователями... є шанс, що діти підуть до школи підготовлені, і ніхто не буде з них кепкувати та знущатися через вади мовлення. В умовах логопункту, який планується створити в садочку, вчитель-логопед працюватиме з більш як 50 дітьми. При великій кількості дітей з ФФНМ (фонетико-фонематичним недорозвитком мовлення. — Авт.) та ЗНМ (загальним недорозвитком мовлення. — Авт.) одному вчителю-логопеду розв’язати проблему повної корекції тяжких мовленнєвих порушень практично неможливо. Нам пропонують навчання в корекційній групі Центру розвитку дитини «Сонечко» та в інклюзивних групах. Та чи зможуть нас прийняти в ЦРД? Та й діставатися туди... незручно, а багатьом і неможливо».
У Малині логопедичні групи діють у шести з дев’яти ДНЗ. Вони довели свою ефективність. Інклюзивна система освіти (за відсутності у звичайному садку дефектолога та інших фахівців) поки що не здатна забезпечити таким малюкам належний рівень знань і соціальну адаптацію, вважають батьки. Через матеріальну скруту та необхідність щоденно працювати в них немає можливості платити приватним логопедам 100—200 гривень за годину чи водити дітей на додаткові заняття до інклюзивно-ресурсного центру. У логопедичних групах, де зазвичай виховується по 12 діток, вони отримують ці послуги коштом держави. Тож влада просто хоче зекономити!
Нерозумно експериментувати на дітях, вважає завідувач ДНЗ «Ялинка» Світлана Теремта. «Наш садочок відвідують понад 200 діток, — пояснює вона. — Діє дві логопедичні групи, які відвідують 26 діток з вадами мовлення, а також з психічними розладами. Робота з ними відповідальна й непроста. Тому обласна психологічно-педагогічна комісія має займатися з цією категорією діток аж до початку їхнього навчання в школі. Такі «нововведення», які в області планує запровадити чомусь лише один Малин, шокують».
— Наш відділ не ініціював закриття логопедичних груп, — виправдовується начальник відділу освіти виконкому міської ради Микола Шеренок. — Навпаки, розуміючи важливість і потребу, ми готуємо лист-клопотання з належними обрахунками на найближчу сесію міськради стосовно відкриття на базі всіх ДНЗ логопедичних груп, де до цього їх не було.
Тим часом відділ освіти своїм наказом за підписом його начальника Миколи Шеренка від 29 травня 2019 року «з метою якісного формування мережі груп у ЗДО міста на 2019—2020 навчальний рік» рекомендував: «попередити вчителів-логопедів, які мають фахову освіту, про можливі зміни умов праці з 1 вересня 2019 року у зв’язку з переведенням у логопедичний пункт відділу освіти; виділити приміщення та розпочати його обладнання для роботи вчителя-логопеда; проаналізувати контингент дітей дошкільного віку з порушеннями мовлення 2013—2015 років народження».
Виявляється, це питання розглядалось в міськраді ще з нового року. Його було внесено й до комплексної Програми розвитку освітньої галузі Малина. Ще тоді, вивчивши й детально обговоривши якість надання освітніх послуг дітям, що потребують корекції мовлення, було запропоновано залишити в мережі закладів освіти логопедичні групи, адже збільшення кількості дітей до 25—30 не забезпечить належної якості роботи.
Ще одне питання, яке обурило малинчан, — це ймовірна реорганізація міської ЗОШ № 2 І—ІІІ ступенів під академічний ліцей. Ця тема домінувала під час нещодавньої зустрічі майже трьох десятків батьків ЗОШ № 2 із заступником директора цього навчального закладу Світланою Янковою.
Приводом для зустрічі стало повідомлення в соцмережі: «Шановні батьки, нашу школу хочуть реформувати, залишивши тільки старші класи — з 10-го по 12-й. Початкову школу планують перевести до школи-ліцею № 1, а учнів 5—9-х класів поки невідомо куди».
Ще 18 червня профспілка школи та батьківський комітет звернулися з офіційними листами до міськвідділу освіти та до міського голови Олексія Шостака з метою отримання пояснень. Надійшла письмова відповідь за підписом Миколи Шеренка з нагадуванням про затверджений урядом План заходів на 2017—2029 роки із запровадження Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа». Як стверджує Микола Шеренок: «Станом на 20 червня 2019 року не прийнято жодного управлінського рішення Малинської міськради, відділу освіти щодо будь-якої реорганізації навчальних закладів у 2019 році». Ба більше, виконкомом міськради прийнято рішення «про затвердження мережі закладів загальної середньої освіти на 2019—2010 навчальний рік, у якому відсутні пункти про реорганізацію навчальних закладів». Тож інформація щодо проведення реорганізації ЗОШ міста в 2019 році — це лише розмови. Наприкінці колективу школи рекомендують «розробити проект перспективного плану розвитку закладу загальної середньої освіти, враховуючи весь потенціал ЗОШ».
У розмові з батьками Світлана Янкова зауважила:
— Наша школа не має належної матеріально-технічної бази для організації навчання учнів 10—12-х класів, також не має й чіткого плану, стратегії, щоб навчати таких учнів. Окрім того, заклад має сильних вчителів молодших класів і вагомі успіхи їхніх вихованців, що просто так «розвіяти» не можемо. У початковій школі в нас наповнюваність класів 30—31 дитина, при потребі 25. Понад 27 дітей не дозволяє набирати відділ освіти, бо відповідно до нормативних освітянських положень клас, де навчається 28 дітей, має бути поділено на підгрупи за певним профілем. Та й робота вчителів у групах оплачуватиметься. Істотним мінусом є індивідуальне навчання, бо в школі навчається багато діток з вадами розвитку вдома, а оплата праці вчителям із ними здійснюється по заміні. Тому, очевидно, у відділі освіти порахували, що тут варто «урізати», економлячи на дітях. До речі, ЗОШ № 2 — перша в місті школа, яка запровадила навчання хворих діток у звичайному класі, щоб вони повноцінно розвивались і комунікували з ровесниками.
За словами Світлани Янкової, у них одна з найбільших наповнюваностей класів у Малині. Нині в 23 класах школи навчається 598 учнів. Проте коли нещодавно одна з бабусь пішла до відділу освіти, щоб влаштувати на навчання онуку, їй сказали: «А навіщо вам ЗОШ № 2? Там незабаром не буде 1-го класу...»
А ще педагог пригадала факт, коли вчителі два місяці залишались без зарплат.
Батьки, стурбовані ймовірними змінами, цікавились: «А чому під такий експеримент потрапила саме їхня школа?», «Чому б для навчання учнів не виділити одне з приміщень школи-ліцею?», «Що буде з учителями і їхнім подальшим працевлаштуванням?». Якщо проекти таких реформ уже обговорюють, то рано чи пізно втілять у життя. Було б добре, якби при цьому враховували думку шкільних громад і педагогів.
Житомирська область.
P. S. Коли матеріал готувався до друку, надійшло повідомлення, що на сесії міської ради ухвалили рішення утворити логопункти у дитячих садках, а в решті дошкільних закладів, у яких не було логопунктів, працюватимуть логопеди.

Суб, 08/31/2019 - 21:41