Ви є тут

Хто отримає почесне звання «Почесний громадянин м. Олевськ – 2019»

Цього року до міської ради надійшли подання на чотирьох кандидатів на звання «Почесний громадянин міста Олевськ». 13 травня відбулось засідання комісії, яка визначила, хто в цьому році отримає відзнаку.
На засіданні були присутні секретар міської ради Віталій Шейко, керуючий справами виконавчого комітету Юрій Русин, представники ЗМІ, члени комісії: депутати міської ради Павло Демкович (голова комісії) та Ганна Кручко, член виконкому Олександр Бабиченко та заступник директора Олевської гімназії Анатолій Шинкар.
Згідно затвердженого Положення, звання можна присвоїти не більше двом громадянам на рік. А з 2016 року почесним громадянам, окрім медалі, виплачується грошова винагорода у розмірі 5 тисяч гривень.
Голова комісії Павло Демкович нагадав, що минулого року він вніс пропозицію про повторне винесення на розгляд комісії кандидатуру Миколи Рябого (посмертно), адже у 2018 році він це звання не отримав. Втім, Олевська музична школа принесла подання на Миколу Федоровича й цього року, тому до розгляду питання про присвоєння йому звання почесного громадянина міста приступили без обговорень.
Рябой Микола Федорович народився 5 березня 1943 року в селі Обище. Був випускником Житомирського культ-просвітнього училища. З 1967 року очолював музичну школу протягом 24 років.
Працював концертмейстером Поліського вокального-хореографічного ансамблю «Льонок», працював на посаді баяніста-акомпоніатора в Коростенському, а з 1962 року в Олевському РБК. Під керівництвом Миколи Рябого великої популярності набули хор вчителів олевських шкіл та зведений самодіяльний хор сіл Копище, Майдан-Копищенський та с.Глушковичі Лельчицького району Білорусь, який отримав звання «народного».
В останні роки очолював посаду завідуючого районного відділу культури. Все життя він творив, писав пісні (найвідоміші з них – «Над моїм Поліссям», «Пісня про Полісся» та «Полісяночка»). 10 травня 1994 року Микола Федорович пішов з життя.
Олевська районна рада подала кандидатуру Леоніда Федоровича Доли. Він народився 1 вересня 1952 року в Олевську. Вищу освіту здобув у Київському автодорожньому інституті, одержав спеціальність інженера-будівельника. Леоніду Долі присвоєно звання «Заслужений будівельник України».
Він двічі призначався головою Олевської райдержадміністрації. Двічі обирався депутатом обласної ради та тричі – депутатом районної ради. Як зазначається у поданні, завдяки сприяння Леоніда Доли в Олевську споруджено дві загальноосвітні школи (№1, №2) та в селах Кам’янка, Лопатичі, Зубковичі, Тепениця, Стовпинка, 5 будинків культури, 4 дитячих садки, пологовий будинок, проведено ремонт районного Будинку культури, прокладено дорогу до кордону з Білоруссю, асфальтовану дорогу, яка проходить через села Лопатичі, Ковальово, Зольня. Було відкрито три маршрути перевезення пасажирів: Житомир-Жовтневе, Житомир-Копище, Житомир-Журжевичі. Прокладено десятки кілометрів газових магістралей. Реконструйовано в райцентрі площу Соборна і Обеліск Слави.
Громадська організація «Агенція розвитку громади міста Олевськ» запропонувала присвоїти звання Андрію Вальдасовичу Петраускасу. Він народився 12 березня 1968 р. У 1993 році закінчив Київський педагогічний інститут ім. О.Горького. Старший науковий співробітник відділу давньоруської археології Інституту археології Національної академії наук України.
За результатами планомірних розкопок під керівництвом Андрія Петраускаса упродовж 2009-2012 року виявленні археологічні знахідки, які дозволяють вважати, що городище в урочищі Бабина гора існувало у часових межах VII-XVI століття. Про цей факт Інститутом археології Національної академії наук України підготовлена довідка, яка дозволила встановити нову дату заснування міста, а саме – перша чверть VIII століття. Так, цього року Олевськ відзначатиме своє 1307-ліття.
Андрій Петрускас багато зробив для позиціонування Олевська, як привабливого туристичного міста. Андрієм Вальдасовичем запропонована наукова Концепція створення в урочищі Бабина гора музею під відкритим небом. Він активно підтримує проведення учнями та вчителями Олевської гімназії на городищі у День міста реконструкцій побуту древлян, їх звичаїв та обрядів. Він є ініціатором висадження на території Олевщини корабельного лісу.
Редакція газети «Незалежна» та її засновник – громадська організація «Олевщина – наш дім» подали кандидатуру Тараса Петровича Шавули. Він народився 19 березня 1943 року. У 1971 році закінчив Київський медичний інститут.
З 1972 року і до сьогодні є лікарем-хірургом Олевської центральної лікарні. Протягом перших 5 років брав участь у щонайменше 500 операцій. В 1976 році став заступником головного лікаря із лікувальної роботи. Багато років очолював профспілку медичних працівників Олевського району. Після аварії на Чорнобильській АЕС у 1986-88 роках брав участь у ліквідації наслідків аварії у якості медичного працівника.
Згідно подання, серед його практичних результатів – перехід до аналітичного підходу до організації роботи в 70-80 рр., впровадження на початку 90-х одним із перших в області комп’ютеризації в лікарні, чітке розмежування функцій підрозділів лікарні тощо.
Обирався депутатом районної ради 4 рази. У 2018 році видав книгу «Крізь хащі і трясовини Олевщини».
Обговорення кандидатур тривало не довго. Втім, всі присутні члени комісії були впевненні – кожен із представлених кандидатур заслуговує на дане звання. Шляхом проведення голосування, було вирішено і цього року присвоїти звання двом кандидатам: Миколі Федоровичу Рябому (посмертно) та Тарасу Петровичу Шавулі. Нагородження відбудеться під час святкування Дня міста, 18 травня. Початок урочистої частини о 17:00 год.

 

Втр, 05/14/2019 - 23:15